З 2 по 9 липня у селі Дора відбувався XVIII Всеукраїнський Мальтійський нанокемп для 130 Мальтійців та їх друзів з Івано-Франківська, Тисмениці, Львова, Києва та Маріуполя, містечка Милосердя Святого Миколая, що у Крихівцях та Черченського навчального реабілітаційного центру. Мальтійський табір став місцем відпочинку від соціального спілкування, мережевого зв'язку, але , окрім того, часом емоційного переродження, можливістю поспілкуватися з друзями, яких давно не бачив, зміцнити стосунки з давно знайомими, а також надбати нових. Ми експериментували з почуттями, відкривали нові емоції, досліджували себе в різних ситуаціях.

Своїми враженнями з нами ділиться Ярина Шутак, волонтер МСД:
«Мальтійський табір уже за доброю традицією відбувається у селі Дора, що недалеко від м. Яремче. Табір відвідали 130 учасників від 1 до 99 років, чим ми доводили, що всі ми хоч і надзвичайно різні, але це нам не заважає творити міцну спільноту. До того ж Нанокемп відбувався під духовним керівництвом отця Андрія Заліського, вже з часом полюбленого усіма «зцілювача душ». Кожен день починався з бадьорої руханки, продовжувався Службою Божою та насиченою програмою, яка була до дрібниць продумана креативною групою організаторів. Приготована їжа Мальтійською кухнею смакувала на свіжому повітрі ще більше , ніж ніколи! Наші кухарі дуже старалися, щоб ми мали сили брати участь у квестах, змаганнях та навчаннях.

Все почалося з неділі: учасники з'їжджалися до Дори і почали творити історію. В понеділок відбулося тепле офіційне відкриття табору, а також ярмарка винаходів, на якій мальтійці пробували себе у ролі експериментаторів. День завершився представленням осередків. Вівторок обіцяв бути жарким через заплановану польову кухню , і він виправдав свої обіцянки. Учасники табору мали завдання приготувати борщ у польових умовах у складі заздалегідь поділених команд. Середа стала днем спорту, витримки та перевіркою на витривалість, оскільки у Нанокемпі відбувався «Забіг мальтійців». Дорога була нелегкою і некороткою, але згуртованість, командний дух та наполегливість довели команди до фінішу. Вечір був проведений у теплій атмосфері, адже всі переглядали мультфільм. Четвер трішки змінив наші плани через погоду, але це не завадило організаторам оперативно скласти програму на день, яка передбачала похід у село та виконання поставлених завдань, здійснення переправи на канаті, майстрування нових винаходів тощо. Ще раз переконалися, що нас не може злякати ніяка погода! Вечір був присвячений святу надвечір'я Івана Купала. Це було містичне феєричне дійство, на якому ми пригадували українські традиції. П'ятниця була дуже насиченою: перша половина дня була присвячена походу на Білий камінь, а інша духовній реінкарнації. Кожен мав змогу приступити до сповіді, поспілкуватися з отцем. День завершився пішою Хресною дорогою, яка була надзвичайно емоційною, духовно збагаченою. Ніхто не залишився байдужим після роздумів про Ісусові страждання на Хресті задля нас. Субота стала для нас дуже святковою , бо почалася Службою Божою, після якої відбулася урочиста подія: лави Мальтійського ордену поповнила Христина Магас, ставши офіційною Мальтійкою. А також присягу поновили уже посвячені мальтійці. Після обіду ми мали парк розваг, на якому свіже повітря та гірська вода зробили наш класний настрій. Вечером відбувся гала-концерт, який залишиться у нашому серці добрим спогадом про те, що мальтійці найбільш творчі люди, які прагнуть творити добро і доносити його усім навколо.

У неділю настав час прощатися. День розпочався з Служби Божої, після якої було урочисте закриття табору, на якому кожен подякував одне одному за класно проведений час, згадав моменти, які будуть жевріти у серці і не згоратимуть ще дуже довго. Згадавши вогонь, не забудемо про щоденні ватри, посиденьки біля неї, море переспіваних пісень під акомпанемент гітаристів. І коли говоримо про ватру хочеться згадати слова гімну табору: "У очах блиск багаття, ти і я згадаємо щасливі, обійми-обійми, обійми міцніше, тримай щосили". Величезне спасибі музичному бенду, який цей гімн виконував, він додавав особливого шарму та теплоти нашому табору. А ще ніяке небо не зрівняється із дорівським, воно всіяне зорями, і ті, що ще не бачили зорепаду, гайда у Дору, там ваша мрія здійсниться.

Кожен день ми, тримаючись за руки, завершували спільною молитвою, на якій дякували Богу за кожного з нас, за насичено прожитий день, просили ласки для потребуючих людей.
А ще мальтійці вміють гарно повеселитися, і кожен залишить у пам'яті наші драйвові дискотеки.

Отож ми винайшли формулу щастя, додавши всі частинки серця, які ми залишили у Дорі, помножили на теплоту спілкування, додали недоспані ночі, бадьорі ранки, насичені дні, піднесли до ступеня активної участі. І ця формула дорівнює нашому Нанокемпу. І ніхто не знає, чи це фізика, чи хімія, але існує щось таке, яке змушує повернутися знову на наступний рік.